Патріотичне виховання

 «Зі святом, рідна Україно! Ти  в нас на всіх одна – єдина!» Під такім гаслом відзначили у «Джерельці» 25 років Незалежності України. Найдорожче в житті кожної людини – той куточок рідної землі, де вона народилася, де вперше почула мамину колисанку і рідне слово. На святі діти читали вірші про Україну, співали, танцювали та грали у веселі ігри. Все як на справжньому дні народження. І побажання були щирими: «Миру в серці! Миру в родині! Миру в Україні!».

ПЛАН ЗАХОДІВ ПАТРІОТИЧНЕ 22-23

 

Україно моя мила,мій чарівний краю.

Ти скажи мені чому я так тебе кохаю?

Так кохаю ,що не можу я прожити й днини

Без своєї дорогої неньки -України!


Напрями патріотичного виховання:

– формування уявлень про сім’ю, родину

 -ознайомлення з явищами суспільного життя;

-формування знань про історію держави, державні символи;

-ознайомлення з традиціямиі культурою свого народу;

 -формування  знань про людство.

ПРАПОР – СЛАВА МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ

Державний Прапор — закріплене на древку полотнище ткани­ни прямокутної форми, пофарбоване в один або кілька кольорів і оздоблене емблемами, що відображають структуру будови дер­жави, приналежність її до певного віросповідання та ін. Держав­ний Прапор є офіційним символом державної влади й уособлює суверенність держави. Вчені-мовознавці вважають, що слово «прапор» утворилося від того самого кореня, що й слово «перо», «парити» (летіти). Тобто ці однокореневі слова означали рух, політ, майоріння.

До слова «прапор» близькі за значенням слова «знамено», «стяг». Старовинне слово «знамено» пов’язане зі словом «зна­ти». У давнину знамено сідчило про те, що певні землі, майно й люди належать якомусь роду. У зводі давньоруських законів «Руська правда» сказано, що знаменом називали «предмет, помі­чений княжим знаком». Знамено виконувало ще одну дуже важ­ливу функцію — збирати до гурту, стягати до ватажка членів гро­мади під час походу чи битви. Так виникло слово «стяг». У слові «прапор» визначена ще одна функція знамена — бути попереду, вести за собою.

Державний Прапор України має синьо-жовтий колір. Це одна з найбільших святинь, що символізує державність і незалежність нашої Батьківщини. Прапор України є не лише державним, але й національним символом.

Історія Державного Прапора України відходить у глиб віків. За часів Давньої Русі стяги були у великій пошані, їх навіть освячували, бо вірили, що вони здатні привести воїнів до перемо­ги. Старовинний вислів «стояти стязи» означає «зібратися, бути готовими до битви». Збити ворожі стяги — то зігнати супротив­ника з поля бою, перемогти, знищити його бойовий дух.

Уперше синьо-жовтий прапор із тризубом було підня­то на флагмані Чорноморської ескадри «Георгий Победоносец» 1918 року, коли було проголошено й першого Президента Украї­ни. Ним став Михайло Сергійович Грушевський.

За часів Радянського Союзу прапор Республіки України був яскраво-червоного кольору з блакитною смугою внизу; на черво­ному тлі зображено герб радянського союзу — перехрещені серп і молот та зірка.

Вдруге офіційне підняття синьо-жовтого прапора відбулося у Львові в квітні 1990 року. А вже за два роки Верховна Рада Укра­їни затвердила Постанову про надання йому статусу Державно­го.

У геральдиці кольори нашого Державного Прапора мають та­ке значення: синій (блакитний) — чесність, вірність; жовтий (зо­лотий) — могутність, багатство, щирість, справедливість.

При умотивуванні сучасного Державного Прапора України семантиці кольорів надано й інших значень: синій — високе про­сторе небо, жовтий — безмежні лани золотої пшениці:

Наш стяг — пшениця у степах

Під голубим склепінням неба.