Поради медичної сестри

Робота медсестри карантин короновірус

Харчування дошкільників у закладі здійснюється відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про дошкільну освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 №1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я від 17.04.2006 № 298/227, наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах».
Згідно рішення виконкому Сумської міської ради харчування дітей здійснюється на 22,00 гривень (дошкільні групи) і 18,00 гривень (групи раннього віку).

Постанова ГДСЛУ № 55

Наказ від 01.09.20р. про організацію харчування дітей в ЗДО у 2020-2021 році

Наказ від 27.08.20р. про організацію харчування дітей в ЗДО у 2020-2021 році

Наказ управління   про   харчування  дітей в ЗДО

Про  організацію  харчування дітей в  ЗДО у 2020 році

Згідно Постанови Кабінету .Міністрів України від 22.11.2004року №1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» та ст.35 Закону України «Про дошкільну освіту»  вибірка  продуктів харчування здійснюється таким чином:

Хліб житній 100%
Хліб пшеничний 100%
Борошно пшеничне 100%
Крохмаль
Крупи, бобові, макаронні вироби 100%
Картопля 100%
Овочі свіжі 70%
Фрукти свіжі, цитрусові 40%
Соки
Фрукти сушені 90%
Кондитерські вироби 60%
Цукор 80%
Масло вершкове 90%
Олія 100%
Яйця (шт.) 100%
Молоко, кисломолочні продукти 70%
Сир кисломолочний 60%
Сир твердий 85%
Сметана 70%
М’ясо, м’ясопродукти 75%
Риба, рибопродукти 70%
Кава злакова 100%
Какао 100%
Чай 100%
Сіль, сіль йодована 70%
Дріжджі 100%
Лавровий лист 100%
Томатна паста 100%
Ванільний цукор 100%
Кислота лимонна

100%

 

ПОРАДИ ПО ХАРЧУВАННЮ ДІТЕЙ

Другий, третій роки життя – це перехідні періоди, коли харчування дитини поступово наближується до харчування дорослих. Найголовніша умова у всі вікові періоди, аби їжа забезпечувала необхідну потребу у білках, жирах, вуглеводах і калоріях для гармонійного росту і розвитку, що закладає основу здоров’я дитини.

З двох років дещо уповільнюється ріст дитини, але потреба у харчових інгредієнтах (білках, жирах, вуглеводах) висока при малих ще можливостях

шлунково-кишкового тракту і нестабільності апетиту.

Необхідно так організувати харчування, щоб використані продукти не сприяли виникненню захворювань. І, як це не сумно, у наш час потрібно виключити зраціону саме ті продукти, які ми досить часто вживаємо, оскільки вони не потребують тривалої обробки. Більшість мам працює, у них не залишається сил і часу на приготування домашньої їжі, тому вони широко використовують полуфабрикати типу сосисок і ковбас, бутербродів і т. ін.

У харчуванні дітей дошкільного віку неприпустиме використання:

– кулінарних жирів (маргарини та їх похідні), які містять трансізомери жирних кислот, що сприяють виникненню онкозахворювань;

– сирокопчених м’ясних гастрономічних виробів і ковбас,  у зв’язку вмістом у них великої кількості харчових домішок, у тому числі консервантів,

ароматизаторів і ін., а також різноманітних екстрактивних і збудливих інгредієнтів;

– смажених   у   жирі   (маслі)   продуктів,   виробів   (пиріжків,   пончиків, картоплі і. ін.);

– продуктів, що містять екстрактивні і збудливі компоненти: консерви і мариновані овочі і фрукти (консервовані з додаванням оцту); сири гострих сортів;

–  кісткові і грибні бульйони, у тому числі харчові концентрати на їх основі;

– оцту,  гірчиці,  хріну,  перцю гострого (червоного,  чорного) й інших гострих приправ;

– соусів типу майонез або на основі жирової емульсії, що містять оцет, гірчицю або інші гострі приправи (типу кетчупу);

– міцного чаю, кави натуральної, а також інших продуктів, що містять кофеїн і будь-які стимулятори, алкоголь;

– газованих напоїв (наслідками їх регулярного і постійного вживання є захворювання органів травлення; ожиріння; цукровий діабет і карієс; алергія);

–  тонізуючих,  біологічно активних домішок до їжі (БАД),  що містять елеуторокок,   женьшень,   родіолу   рожеву,   інші   аналогічні   компоненти,   що

впливають на ріст тканин організму,  а також продуктів, що виробляються за допомогою перерахованих домішок;

– продуктів   на   основі   генно-модифікованої   сировини,   що   містять стимулятори росту (гормони, гормоноподібні речовини) й антибіотики.

Солона риба, солоні огірки (консервовані у банках) можуть використовуватися у харчуванні дітей  тільки епізодично, не частіше одного разу на 2 – 4 тижні. Дітям можна давати тільки рибу слабкого посолу.

Дітей старших року годують не більше 4-5 разів на добу з проміжками між їжею у 3 – 4 години. Добовий об’єм раціону харчування розподіляється

приблизно так: сніданок – 25%, обід – 35%, полуденок – 15%, вечеря – 25%. Останнє годування дитини проводять за 1 – 1,5 години до сну.

Протягом тижня у раціоні дітей дошкільного і шкільного віку мають бути присутні: молоко і молочні продукти (сметана, сир, яйця, творог), вершкове і

рослинне масло, м’ясо або риба, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, свіжі фрукти та ягоди, натуральні фруктові соки, овочі, зелень. ( за

матеріалами книги «Зростаємо разом. Книга для батьків дітей раннього віку»).

 

 

 

Профілактика грипу та ГРВІ

Грип — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається вірусом грипу. У побуті грипом часто називають будь-яку застуду, що не є вірно, тому що, окрім власне вірусу грипу, схожі симптоми можуть бути викликані багатьма іншими (аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси і т.і.).

Точно визначити збудника і поставити діагноз «грип» можна тільки використовуючи лабораторні методи діагностики, які, на жаль, не завжди доступні лікарю.

Також захворювання дихальних шляхів можуть бути викликані бактеріями (стрептококами, гемофільною паличкою, стафілококами та іншими). При цьому картина захворювання дещо відрізняється від вірусної, і при уважному розпитуванні і ретельному обстеженні можна, якщо не встановити точно, то припустити, що даний випадок викликаний бактеріальною, а не вірусної, інфекцією. Звичайно ж, остаточно визначитися з збудником можна, знову ж таки лише після лабораторної діагностики.

Як передаються ГРВІ

Зазвичай називається тільки один шлях передачі ГРВІ — повітряно-крапельний. Але він є не єдиним. Віруси, що викликають ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Це означає, що міцно зафіксуватися і почати активне розмноження вони можуть, лише потрапивши на слизову носа, рота, горла, бронхів. Але для того, щоб туди потрапити, вірусам потрібно пройти шлях від інфікованої людини до хворого.

У першу чергу, вірусам потрібно залишити місце попереднього проживання. Будь-яка інфекція влаштована так, що в організмі вона викликає реакції, які сприяють її поширенню. Так, кишкові інфекції викликають пронос і блювоту, сказ — слинотечу, а респіраторні інфекції викликають чихання, сльозотечу і кашель.

Під час чхання, так само як і при кашлі, з рота хворої людини вилітають дрібні частки слини і мокротиння, в яких віруси містяться у величезних кількостях. Тому перший механізм передачі ГРВІ так і називається — повітряно-краплинний.Зазвичай частки вологи з вірусами вдихаються іншою людиною не відразу (для цього потрібно перебувати в безпосередній близькості до хворої людини), а після того, як вони осядуть на підлогу, висохнуть і знов піднімуться в повітря з пилом.

Тому, всупереч поширеній думці, навіть під час сезонних спалахів ГРВІ, гуляти на відкритому повітрі зовсім не небезпечно. Набагато більше значення має, на якому транспорті ви їдете до місця прогулянки або роботи.

 Рекомендації для батьків з питань підготовки дітей до дитячого садка

 зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку,

– привчайте малюка до самостійності й доступного його віку самообслуговування;

– розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла,

– проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка;

– учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності таїї звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь – яким дорослим;

– робіть разом з дитиною нескладну ситстему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас;

– пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани;

– чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вонапобудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми;

– дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.

– ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

– навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання, інакше малюк відчує Ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися;

– ніколи не намагайтеся “вислизнути” непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона Вам довіряла;

– вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його;

– не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку;

чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала,їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо Ви хоч раз піддастеся дитині, надалі буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

 Попередження дитячого травматизму взимку.

Перша долікарська допомога.

З настанням зими “вуличний” травматизм сезонно зростає більш ніж в два рази. Згідно із статистичними даними “зимовий” травматизм дає до 15% захворюваності з тимчасовою непрацездатністю і в 20% є причиною інвалідності. Із-за стану проїжджої частини вулиць дорожньо-транспортні травми взимку частішають до 3% в порівнянні із звичним 1% При цьому вони стають не лише частішими, але і важчими – часто із смертельним кінцем.

В цей час переважають забиття і переломи кісток (близько 15%), вивихи (близько 10 ). Головні причини цих травм – падіння із-за незадовільного стану тротуарів, доріг (неприбраний сніг, що злежався, ожеледиця, вибоїни, ями, вибоїни). Потерпілі – це переважно працездатного віку (близько 80 %). Діти віком до 15 років складають 2%, а особи старше 60 років – близько 8%.0 Найчастіше, в порядку убування, зустрічається перелом променевої кістки в типовому місці, переломи кісточок і ключиці, забиття плечової кістки, переломи кісток гомілки і ушкодження зв’язкового апарату гомілковостопного і колінного суглобів, черепномозкові травми.

Статистика говорить, що головною причиною травматизму взимку є банальний поспіх. Багато хто просто не помічає льоду, припорошеного снігом, внаслідок чого падають і отримують різні травми. У поспіху людина схильна не помічати навіть відкритого льоду. Крім того, значна частина травм пов’язана з громадським транспортом. Сковзаються і падають як при вході в автобус або тролейбус, так і при виході з нього. Діти і молодь люблять прокотитися з розгону на слизькій доріжці, гірці. При цьому юрбою і збиваючи один одного. У такому разі зазвичай відбуваються забиттями. Хоча і не завжди.

Найбільш поширені травми – переломи кінцівок – виникають через те, що падаючи, людина інстинктивно виставляє вперед руку і обрушується на неї усією вагою тіла. Аналогічно незручно виставлена нога ламається в ділянці гомілки. У жінок цьому сприяє також носіння взуття на високому каблуці. У ньому легко спіткнутися і впасти. Літні люди, із-за вікових особливостей скелета (підвищена крихкість, менша еластичність зв’язок і м’язового каркаса), нерідко отримують дуже серйозні ушкодження. Вони частіше ламають хребет, шийку стегна. У літньому віці навіть невеликий удар може викликати перелом, у 95 % випадках страждають жінки

Змінивши ряд зовнішніх і внутрішніх чинників, можна убезпечити себе від травм в зимовий час. І якщо першу групу причин ми часто змінити не в силах, то ряд внутрішніх чинників більшості потенційних потерпілих доступний. Нагадаємо, що необхідно дотримуватися принципів безпечної життєдіяльності, правил дорожнього руху і т. п.

Як треба падати “правильно”?

Якщо відчуваєте, що падаєте, постарайтеся сісти – так зменшиться висота, з якою ви падаєте. Окрім того, у момент падіння треба групуватися – притягніть підборіддя до грудей, приберіть кисті рук до живота, притисніть лікті до боків. Постарайтеся висунути плечі вперед і тримаєте ноги разом. У поєднанні з присіданням це і дасть угрупування. Основна умова для правильного виконання – не боятися забиття заздалегідь.

Якщо посковзнувшись, ви втратили рівновагу, ні в якому разі не приземляйтеся на випрямлені руки! Постарайтеся групуватися і зробити поворот убік, так, щоб удар припав у бічну поверхню тулуба. Так ви убезпечите хребет, таз і кінцівки від перевантажень. Цей прийом рекомендується для людей старше 50 років.

Якщо ви падаєте на спину – притисніть підборіддя до грудей, а руки розкиньте можливо ширше, це попередить вас від черепномозкову травму.

Якщо падаєте із слизьких сходів, дуже важливо захистити голову : постарайтеся прикрити її руками. Не намагайтеся загальмувати падіння, розчепірювати руки і ноги – це тільки збільшить кількість переломів

Як запобігти можливим травмам?

Запобігання травмам можна віднести до сфери їх профілактики. І, як показує уся та ж всюдисуща статистика, це значною мірою знижує їх кількість. Для попередження зимового травматизму необхідно дотримуватися наступних простих правил:

1) Носити взуття бажано на плоскій підошві або на низькому квадратному каблуці. Краще, якщо підошва буде з великою ребристістю, яка не ковзає.

2) З ожеледицю ходити треба по-особливому – як би трохи ковзаючи, немов на маленьких лижах. Йти бажано як можна повільніше. Ковзати по льоду спеціально не варто – це збільшує обмерзання підошви. Пам’ятайте, чим швидше крок, тим більше ризик впасти.

3) Особам літнього віку, найбільш схильним до травматизму, рекомендується прикріплювати на підошву звичного взуття спеціальні накладки “протиожеледі”. Їх можна придбати у відповідних торгових точках.

4) Слід дотримуватися техніки безпеки при занятті екстремальними видами спорту, використати усі необхідні захисні аксесуари (налокітники, наколінники, шоломи і т. д.).

5) Важливо навчити дитину дотриманню техніки безпеки при катанні на лижах, ковзанах, санчатах. Не забудьте забезпечити дітей усіма необхідними засобами захисту.

Дорослим необхідно уміти надати першу допомогу дитині

Увага і обережність є основними засобами для профілактики травматизму, і не лише зимового. А тому, виходячи на вулицю, особливо в ті дні, коли “плюс” на вулиці міняється на “мінус” або навпаки, треба оцінювати кожен свій крок! Пам’ятайте, краща профілактика зимових травм – це обережність і обачність!